Кам'яний будинок на Клові: 10 фактів про Палаці Правосуддя, які знає далеко не кожен киянинКам'яний будинок на Клові: 10 фактів про Палаці Правосуддя, які знає далеко не кожен киянинКам'яний будинок на Клові: 10 фактів про Палаці Правосуддя, які знає далеко не кожен киянинКам'яний будинок на Клові: 10 фактів про Палаці Правосуддя, які знає далеко не кожен киянинКам'яний будинок на Клові: 10 фактів про Палаці Правосуддя, які знає далеко не кожен киянинКам'яний будинок на Клові: 10 фактів про Палаці Правосуддя, які знає далеко не кожен киянинКам'яний будинок на Клові: 10 фактів про Палаці Правосуддя, які знає далеко не кожен киянинКам'яний будинок на Клові: 10 фактів про Палаці Правосуддя, які знає далеко не кожен киянин

Кам'яний будинок на Клові: 10 фактів про Палаці Правосуддя, які знає далеко не кожен киянин

У Києві море архітектурних перлин, але не за кожним красивим фасадом криється багата історія. Кловському ж палацу є чим здивувати корінних киян і гостей столиці. Особняк горів від блискавок, брав в своїх стінах поранених офіцерів і хворих на виразку, галасливих гімназистів, екскурсійні групи ... Розповідаємо, які ще перипетії були в житті поважного красеня і які таємниці приховує його біографія

Кловський палац побудований на землі, яка раніше входила до володінь Печерської Лаври. Місцевість називалася урочище Клов - за назвою невеликого струмка, який тут протікав.

Двоповерховий «кам'яний будинок на Клові» зводився протягом чотирьох років - з 1752 по 1756 рік. Авторами проекту були архітектори Петро Неелов і Йоганн Шедель, але закінчував роботи Степан Ковнір. Розкішні шати планували використовувати для прийому вінценосних осіб, а в перервах між їх візитами - для вищого духовенства. Але доля особняка обернулася інакше: за призначенням він так і не служив.

Раніше Кловський палац оточувала липовий гай, завдяки якій район згодом був названий Липки.

У 1764 році сюди перебралася друкарня Києво-Печерської Лаври, яку офіційно прийнято вважати першою в Україні. Стара будівля монастирської друкарні знаходилося в жалюгідному стані після пожежі, тому друковане виробництво тимчасово перенесли в Кловський палац.

До слова, резиденція теж страждала від вогню. У 1858 році тут сталася пожежа, який перетворив будівлю на згарище. Тільки через 5 років палац відновили, а заодно і надбудували третій поверх.

Траплялися пожежі в Кловському палаці і раніше. У 1809 році в димохід влучила блискавка, що обернулося великими проблемами. На щастя, вони виявилися розв'язуються.

Останні масштабні ремонтні роботи проводились в Кловському палаці з 2003 по 2009 рік. Тоді особняк передали під потреби Верховного Суду України, а на його реставрацію виділили понад 130 млн гривень. Реконструкція торкнулася фасад, також були змінені планування і внутрішнє оформлення приміщень.

За час існування особняка в ньому розташовувалися різні установи. Крім друкарні і суду тут були військовий госпіталь, чоловіча гімназія, жіноче духовне училище, інститути силікатної промисловості і геології, Музей історії Великої вітчизняної війни і Музей історії Києва (потім переїхав до Українського дому).

Кловський палац може похвалитися шикарними залами. Стеля парадного холу прикрашають пейзажі чотирьох пір року, присвячені темі вічності. На другий поверх ведуть сходи Чесноти, поруч з якою встановлено чотири скульптури: Хоробрість з мечем, Помірність з факелом, Справедливість з вагами в руках і Самокритичність з дзеркальцем.

Один з найкрасивіших залів палацу - зал пленумів - прикрашає куполоподібний стелю, заради якого довелося пожертвувати горищем. Головна його перлина - величезна люстра. Сьогодні судді приймають тут важливі для держави рішення, а раніше тут була експозиція, присвячена ЧАЕС.

Об’єднана палата КГС ВС розставила крапки над «і» у застосуванні ч. 3 ст. 228 ЦК: наслідки правочинів, що порушують публічний порядок

19 грудня 2025 року Об’єднана палата Касаційного господарського суду, що діє у складі Верховного Суду, прийняла постанову у справі № 922/3456/23, якою фактично завершила тривалу дискусію в судовій практиці щодо змісту та меж застосування ч. 3 ст. 228 Цивільного кодексу України.

Що робити, якщо орган місцевого самоврядування не підписує договір оренди землі: аналіз спору із Київською міською радою

В Україні оренда землі — звична практика. Часто мова йде про земельні ділянки, що перебувають у комунальній власності, тобто належать місту або громаді. Передати таку землю в оренду може лише відповідна міська, сільська чи селищна рада. Але навіть після всіх погоджень трапляються випадки, коли відповідна рада просто не підписує договір. Що тоді робити?

Знищена застава: актуальна судова практика врегулювання спорів між банками та позичальниками за зруйновану нерухомість

З початком повномасштабної війни, дедалі більше з’являється випадків руйнувань та пошкоджень об’єктів цивільної інфраструктури, що безпосередньо можуть вже бути об’єктом застави, а також взятими у кредит чи іпотеку. Наслідком стало різке збільшення спорів по всій території України щодо знищеної іпотеки.