Битва за спадщину Яковишина на Чернігівщині: суд зупинив переоформлення «Землі і Волі»Битва за спадщину Яковишина на Чернігівщині: суд зупинив переоформлення «Землі і Волі»Битва за спадщину Яковишина на Чернігівщині: суд зупинив переоформлення «Землі і Волі»Битва за спадщину Яковишина на Чернігівщині: суд зупинив переоформлення «Землі і Волі»Битва за спадщину Яковишина на Чернігівщині: суд зупинив переоформлення «Землі і Волі»Битва за спадщину Яковишина на Чернігівщині: суд зупинив переоформлення «Землі і Волі»Битва за спадщину Яковишина на Чернігівщині: суд зупинив переоформлення «Землі і Волі»

Битва за спадщину Яковишина на Чернігівщині: суд зупинив переоформлення «Землі і Волі»

Навколо одного з найбільших агропідприємств Чернігівщини — ТОВ «Земля і Воля» розгортається масштабна юридична битва за спадщину її засновника, Героя України Леоніда Яковишина. Через рік після смерті відомого аграрія з’явилися раптові претензії на суму 20 мільйонів доларів США, які можуть призвести до втрати родинного контролю над бюджетоутворюючим підприємством регіону. Ключовим фігурантом цієї історії виступає Дмитро Миколайович Шавло, який стверджує, що Леонід Яковишин нібито позичив у нього колосальну суму незадовго до своєї смерті.

Після смерті Леоніда Яковишина у липні 2025 року його господарство розділили між собою найближчі родичі, зокрема молодша донька Інна Яковишина разом з онуком Леоніда Яковишина Максимом отримали по 25% частки у статутному капіталі товариства, 50% власності – у старшої доньки Вікторії Дронової.

У червні 2026 року спадкоємці отримали вимогу про сплату боргу, де такий собі Дмитро Шавло посилався на договір позики від 19 серпня 2021 року на суму 20 мільйонів доларів зі строком повернення до серпня 2022 року. За його версією, забезпеченням виконання зобов’язань слугували 100% часток ТОВ «Земля і воля». Більше того, Дмитро Шавло призначив конкретну дату та нотаріуса у Києві на 20 липня 2026 року, вимагаючи від спадкоємців терміново укласти договір застави на все підприємство, що свідчило про реальний намір швидкого обтяження корпоративних прав.

Спадкоємці категорично відкидають існування цього боргу, наголошуючи, що Леонід Яковишин ніколи не підписував подібних документів, а сама позика є вигаданою з метою рейдерського захоплення господарства. З огляду на це Інна Яковишина через свого представника, адвоката Дарину Старовойтову, звернулася до Саксаганського районного суду міста Кривого Рогу з позовом про визнання договору позики недійсним та визнання відсутнім права вимоги.

Позивачем у справі виступає Інна Яковишина

Уже 15 липня 2026 року суддя В.В. Попов задовольнив заяву позивачки про забезпечення позову та заборонив нотаріусам, державним реєстраторам і органам юстиції здійснювати будь-які реєстраційні дії щодо 100% часток ТОВ «Земля і воля» до набрання рішенням законної сили, заблокувавши спробу переоформлення підприємства.

Надалі справа № 214/7482/26 набула ще більшого процесуального розмаху. Спочатку провадження було відкрито у спрощеному порядку без виклику сторін, однак з огляду на крайню складність спору та необхідність проведення судових експертиз представник позивачки подала клопотання про зміну порядку розгляду. 21 липня 2026 року суддя Саксаганського районного суду м. Кривого Рогу Попов В.В. за участю секретаря Собченко Н.А. ухвалив рішення здійснити перехід до розгляду справи за правилами загального позовного провадження. Це рішення дозволить суду повноцінно витребувати докази, провести допит свідків та призначити посмертну почеркознавчу експертизу підпису Леоніда Яковишина.

Суди Кривого Рогу та Дніпра вирішують долю найбільшого агровиробника Чернігівщини

Розгляд резонансної справи наразі виходить на вирішальний етап одразу в двох судових інстанціях. Саксаганський районний суд призначив проведення підготовчого засідання у загальному провадженні на 10 серпня 2026 року о 12:30 (зал судового засідання №7). Паралельно матеріали справи № 214/7482/26 розглядаються у Дніпровському апеляційному суді, де наступне засідання також призначено на 10 серпня 2026 року.

На сайті Youcontrol Шавло Дмитро Миколайович є керівником трьох компаній. Більше про цю людину нічого не відомо.

Дані про відповідача

Це не перша судова справа за участю «Землі і волі». Раніше «Інформаційний портал Чернігівщини» вже писав про суд Дарницькому районному суді міста Києва. Спадкоємці померлого засновника компанії Леоніда Яковишина змушені захищати свої активи від того, що вони самі називають спробою рейдерського захоплення. Каменем спотикання стала несподівана заява про старий борг у розмірі 35 мільйонів доларів США. У квітні 2026 року один зі співзасновників підприємства, Максим Яковишин, отримав вимогу від громадянки Тетяни Хількевич. Жінка заявила, що є новим кредитором за договором позики, нібито укладеним ще у серпні 2018 року.

За її словами, тоді було позичено 35 мільйонів доларів США. Але найцікавіше в цій історії — умови забезпечення цього невеликого (за мірками великого агробізнесу) боргу. Тетяна Хількевич стверджує, що в заставу за цим договором було передано 100% статутного капіталу ТОВ «Земля і воля». У цій справі суд також «зафіксував» статус-кво, унеможлививши швидке переоформлення компанії на відповідачку. Попереду — головні судові баталії, де сторонам доведеться доводити або спростовувати дійсність договору позики та застави.

Ще за життя Леонід Яковишин заявляв про спроби рейдерського захоплення свого агропідприємства. Щоправда рейдери, як стверджував засновник ТОВ «Земля і воля» мали діяти через силовиків. Тут же прослідковується схема з борговими позиками.

Леонід Яковишин разом із багаторічною соратницею Валентиною Черняковою

Довідоково: 

ТОВ «Земля і Воля» володіє земельним банком близько 32,5 тис. га.

Засновник — Леонід Яковишин.

2005 р. ввели в дію круп’яний завод для переробки зерна кукурудзи потужністю 70 т на добу. Також працює комбікормовий завод для потреб тваринництва господарств.

Підприємство володіє одним зі найбільших елеваторів в Україні. Розташований у місті Бобровиця.

Загальна потужність одночасного зберігання елеватора «Земля і воля» складає 455 тисяч тонн. На елеваторі — 3 зерносушильні комплекси північноамериканського та два західноєвропейського виробництва, які за добу доводять до необхідних кондицій 6 тис. т зерна. Біля залізничних колій споруджено два термінали, через які за добу можна завантажити 40 вагонів.

Земля і воля володіє одним із найбльших елеваторів в Україні

Леонід Яковишин за життя був науковцем, публіцистом, політиком і меценатом. Його господарство вирізнялося соціальною відповідальністю та однією з найвищих рентабельностей в Україні. Леонід Яковишин відійшов у засвіти 26 липня 2025 року, не залишивши заповіту. Згідно з аналітичною системою YouControl, основні бенефіціарні власники після смерті — Вікторія Дронова, Інна Яковишина та Максим Яковишин.

Віталій НАЗАРЕНКО

⚖️ Судова війна за ТОВ «ЗЕМЛЯ І ВОЛЯ»: спадкоємці намагаються заблокувати відчуження активів до вирішальної дати

Навколо одного з відомих аграрних підприємств України, - ТОВ «ЗЕМЛЯ І ВОЛЯ», розгортається резонансний корпоративний конфлікт.

Чому в Україні досі судяться там, де можна домовитися — і про що мовчать «офіційні» уявлення про медіацію

Є речі, які в українській правовій культурі вважаються самоочевидними. Хочеш захистити свій інтерес — іди до суду. Хочеш, щоб опонент тебе почув, — покажи йому позовну заяву. Хочеш «серйозно» — плати судовий збір. Усе це звучить переконливо рівно до того моменту, поки ви не рахуєте, у що це обходиться насправді.

Олег Горецький про медіацію: чому конфлікт — це не про справедливість, а про рахунок

Ми звикли думати, що йдемо в конфлікт заради справедливості. Що коли ми праві — треба стояти до кінця, довести свою правоту, домогтися, щоб винний поніс покарання. Ця логіка здається настільки природною, що ми майже ніколи її не ставимо під сумнів. Але практикуючий медіатор і кандидат юридичних наук Олег Горецький пропонує подивитися на суперечку тверезіше — з погляду прагматика, а не борця за принцип. Свою позицію він розгорнув у резонансному матеріалі «Конфлікт — це не про справедливість, а про рахунок», який ліг в основу його книги «Сам собі медіатор» — посібника, що вчить рахувати, а не реагувати.