Один із найбільш суперечливих пунктів декларації Геннадія Погорєлова – його криптовалюта Bitcoin. Посадовець задекларував 81 біткоїн, нібито придбаний у 2015 році за 810 тис. гривень. Проте під час перевірки НАЗК виявило безліч суперечностей та відсутність підтверджувальних документів.

Холодні гаманці та викрадення під час евакуації

Погорєлов пояснив, що біткоїни зберігалися на двох «холодних» криптогаманцях. Один із них досі перебуває в його розпорядженні, а другий, за словами дружини чиновника, був викрадений у лютому 2022 року під час евакуації з Миколаєва на початку повномасштабного вторгнення РФ в Україну.

Дружина Погорєлова, за його словами, евакуювалась терміново, захопивши документи та майно, але один із гаманців було втрачено через обстріли та хаос евакуації. Про зникнення вона не повідомила чоловіку одразу, нібито через страх. Лише в червні 2024 року Погорєлов офіційно заявив про це НАЗК і зареєстрував звернення до поліції, яке внесли до Єдиного реєстру досудових розслідувань (ЄРДР).

14 біткоїнів підтверджено, 66 – зникли

НАЗК встановило, що підтверджену історію транзакцій має лише 14 біткоїнів. Щодо решти 66 біткоїнів чиновник пояснив, що вони були втрачені разом із гаманцем. Він також визнав помилку у своїй декларації: не зменшив суму криптовалюти після її зникнення, продовжуючи вказувати активи за станом на 2020 рік – 810 617 грн, хоча вже у 2021 і 2022 роках її фактична вартість мала становити лише 738 582 грн.

Відсутність документів та сумнівні пояснення

Посадовець повідомив НАЗК, що у нього немає підтвердних документів – виписок із криптогаманців, платіжних документів чи скриншотів транзакцій. Погорєлов наголосив, що жодними законодавчими актами не передбачено обов’язок зберігати ці документи. Проте НАЗК звернуло увагу на те, що Погорєлов згадав про викрадення гаманця лише через два роки після події.

Суд: власність під питанням

У рішенні Шевченківського районного суду міста Києва (справа Nº 761/33869/21) взято до уваги висновок НДЦ судових експертиз із питань інтелектуальної власності, що втрачений публічний ключ не є нездоланною перешкодою для відновлення доступу до криптовалюти. Висновок суду натякає, що якщо власник не може відновити доступ до криптоактиву, це може свідчити про те, що він або не був реальним власником криптоключів, або має приховані мотиви.

Наслідки

НАЗК не прийняло пояснень Погорєлова щодо зникнення криптовалюти та вважає, що його дії можуть свідчити про свідоме приховування активів або їх фіктивне декларування. Наразі триває слідство, і залежно від його результатів, посадовцю можуть загрожувати адміністративні або кримінальні санкції за подання недостовірних даних у декларації.