Kyiv Smart City: еволюція від Прокопіва до Оленича
1. Концепт «Розумного міста»
Kyiv Smart City — це комплексна система інтегрованих ІКТ‑рішень та IoT‑інфраструктури для управління міськими активами (ІТ‑системи мерії, транспорт, заклади освіти й охорони здоров’я, енергетика, вода й відходи, правоохоронні служби тощо). Її мета — підвищити якість життя мешканців через:
он‑лайн взаємодію влади з громадою та сервісами;
збір і аналітику даних у реальному часі;
ліквідацію неефективності за рахунок цифрових інструментів.
2. Хронологія та ключові фігури
| Рік | Подія / рішення | Ключові особи | Сума / наслідок |
|---|---|---|---|
| 03.2014 | Презентація Smart City (Ю. Зозуля) → схвалення В. Кличка. Створена робоча група під орудою М. Поворозника (Департамент економіки та інвестицій). | Кличко, Зозуля, Поворозник | До початку 2015 підготовлені програми «Електронна столиця» та «Безпечна столиця», а також пакет документів для Департаменту ІКТ (ДІКТ). |
| 2015 | Секретар Київради В. Прокопів блокує голосування, вимагаючи «віддати» 90 % бюджетів ДІКТ через компанії О. Окопного та В. Піруса. | Прокопів, Okopnyi Group | Після поступки команда Kyiv Smart City отримує голоси; з 2016 р. починається освоєння ≈ 770 млн ₴ структурами Прокопіва. |
| 01.2017 | Ю. Назаров перемагає у конкурсі й очолює ДІКТ. | Назаров | — |
| 2017 – 2019 | «Куратор» Києва В. Столар через депутата Антона Дрепіна контролює бюджет. Назаров погоджується на схему: ≈ 350 млн ₴ відходять на спільні фірми Назаров – Столар. | Столар, Дрепін, Назаров | 350 млн ₴ |
| 2018 | Депутат О. Бродський отримує квоту 1 млрд ₴ (проект «розумне освітлення»). | Бродський | 1 млрд ₴ |
| 2020 | Конфлікт Кличко – Столар. «Наглядачем» ДІКТ стає директор земресурсів Петро Оленич; із середини літа освоює 600 млн ₴ через власних і прокопівських підрядників. Ю. Зозулю легалізують як радника мера з цифровізації. | Оленич, Прокопів, Зозуля | 600 млн ₴ |
| 05.06.2020▶ | Після приходу Оленича: на компанії Столара виведено > 20,7 млн ₴ (дані spending.gov.ua). | Оленич, Столар | 20,7 млн ₴ |
| 11.03.2021 | Київрада призначає Оленича заступником мера — CDTO. Голосування: УДАР, ЄС (Прокопів), «Батьківщина» (за квотою Бродського), «Слуга народу» (медичні ІТ‑проекти), Єдність, ОПЗЖ підтримують; фракція «Голос» (М. Нефьодов) утримується. | Оленич, фракції | — |
3. Грошові потоки та корупційні практики
КП ГІОЦ втратило ≈ 40 млн ₴ у 2021 р. через заміну Єдиного розрахункового центру «ГЕРЦ» на EasyPay (фактично ГЕРЦ, підконтрольний Назарову‑Столару, залишився оператором ЖКГ‑платежів, запустивши окремий застосунок «Комуналка»).
База персональних даних киян передана на сервери в Одесі.
Мобільний застосунок «Київ Цифровий» (розробник О. Дудченко, партнер Столара‑Дрепіна) ▸ урізаний функціонал, відкритий доступ розробника до даних, масова критика у Facebook.
Система «Healsy» (Столар‑Дрепін) у лікарнях не замінена; меморандуми продовжені на 2021 р. за 1 ₴, база медичних даних залишилася під їхнім контролем.
«Відкати» 2 % ▸ покривають схеми земельного департаменту та ДІКТ; заступницею КП «Інформатика» призначено Ірину Качур (дружина співробітника СБУ Іллі Качура, близького до Оленича).
Закритий венчурний фонд «Інтегрум Венчурс» (засновниця — Вікторія Бісик, сестра дружини Оленича):
2018 р. — збитковий;
2019 р. — активи + 681,7 млн ₴;
2020 р. — + 114 млн ₴.
Збільшення корелює з обсягами «виграних» тендерів.
Переможці тендерів‑2020 (≈ 599 млн ₴) та план‑2021 (≈ 600 млн ₴) переважно контролюються О. Бродським і В. Бєловим.
Скандальний тендер‑2021 на мережеве обладнання Hewlett Packard ‑ 173 млн ₴ укладається «під домовленість» із конкретним підрядником.
Сумарно за 2017 – 2020 рр. ≥ 2 млрд ₴ бюджетів ДІКТ освоїли структури лише чотирьох впливових депутатів та чиновників.
4. Соціальні наслідки
Е‑квиток, сайт «Відкритий бюджет», сервіси ЖКГ та пільг регулярно виходять із ладу.
Грудень 2020 р.: збої оплати комунальних послуг ‑► багатогодинні черги в «Ощадбанку».
Низька активність проектів на платформі «Громадський бюджет» негативно впливає на рейтинг мера.
У мережі накопичуються скарги, судові позови та кримінальні провадження проти Оленича, зумовлюючи недовіру до КМДА.
5. Причини провалу стратегії
Відсутність єдиної технічної політики та інтегрованої архітектури Smart City.
Ручний розподіл тендерів без залучення профільних ІТ‑експертів (підтверджують консультації з М. Нефьодовим, Мінцифри та провідними ІТ‑компаніями).
Кадрова політика: на профільні посади ДІКТ призначають юристів, співробітників земельного департаменту та «силовиків», які не володіють ІТ‑компетенціями.
Відсутність прозорої комунікації й публічного звітування перед громадою та експертами.
6. Поточний статус
Smart City Києва лишається «мозаїкою» непов’язаних сервісів, що працюють частково або взагалі не працюють.
Новий цикл дерибану після призначення Петра Оленича CDTO підтримали більшість фракцій, окрім «Голосу».
Тендери 2021 р. і подальші бюджети ДІКТ уже маркують наступний етап перерозподілу коштів між тими самими групами впливу.
Висновок: за сім років реалізації, проект Kyiv Smart City перетворився з флагманської ініціативи на інструмент системного вимивання бюджетних коштів із відкатами понад 20 %. Київ утратив статус лідера цифровізації, а містяни — довіру до «розумних» сервісів, що часто не працюють або становлять загрозу безпеці персональних даних.
