У Раду подали альтернативний законопроект по Києву

У Раду подали альтернативний законопроект по Києву

У Верховній Раді з'явився альтернативний законопроект про столицю.

Законопроект №2143-1 подали позафракційні депутати, нардеп від депутатської групи "За майбутнє" і обранці від фракцій "Євросолідарності" і "Батьківщина".

Текст проекту закону на сайті Ради поки відсутній.

Мер Києва Віталій Кличко на прес-конференції зазначив, що він також доклав руку до написання альтернативного законопроекту. У документі, за його словами, прописано право киян обирати владу в своєму місті.

"І ця влада повинна бути підзвітною та відповідальною виключно перед киянами, а не призначатися зверху", - додав він.

Крім того, на думку Кличка, його законопроект і законопроект депутатів від "Слуги народу" повинні представити на громадське обговорення, дискусію з експертами і тільки після цього виноситись на голосування в парламенті.

Відмітив, що тексту законопроекту №2143-1 на сайті парламенту поки що немає.

Знищена застава: актуальна судова практика врегулювання спорів між банками та позичальниками за зруйновану нерухомість

З початком повномасштабної війни, дедалі більше з’являється випадків руйнувань та пошкоджень об’єктів цивільної інфраструктури, що безпосередньо можуть вже бути об’єктом застави, а також взятими у кредит чи іпотеку. Наслідком стало різке збільшення спорів по всій території України щодо знищеної іпотеки.

Об’єднана палата КГС ВС розставила крапки над «і» у застосуванні ч. 3 ст. 228 ЦК: наслідки правочинів, що порушують публічний порядок

19 грудня 2025 року Об’єднана палата Касаційного господарського суду, що діє у складі Верховного Суду, прийняла постанову у справі № 922/3456/23, якою фактично завершила тривалу дискусію в судовій практиці щодо змісту та меж застосування ч. 3 ст. 228 Цивільного кодексу України.

Захист активів від фраудаторних дій: визнання правочинів недійсними в межах справи про банкрутство

У сучасних умовах господарської діяльності процедура банкрутства дедалі частіше використовується не лише як механізм відновлення платоспроможності боржника або задоволення вимог кредиторів, а й як інструмент виявлення та повернення активів, які були незаконно виведені напередодні відкриття провадження у справі про банкрутство.