Глава АОЗ Марина Безрукова знову у центрі скандалу: контракти на дрони та боєприпаси під ударом

Глава АОЗ Марина Безрукова знову у центрі скандалу: контракти на дрони та боєприпаси під ударом

Закупівлі дронів: сумнівні контракти
Паралельно із цими заявами з'явилася інформація про нові скандали навколо закупівель дронів для ЗСУ. Агентство, яке раніше укладало договори з компаніями, що спеціалізуються на продажі кормів для тварин, тепер звернулося до фірми, пов'язаної з косметикою та парфумерією – "ВНА Трейд".

Згідно з контрактом, ця компанія зобов'язалася поставити:

40 тисяч одиниць БПЛА "Грім" на суму 900 млн грн,
40 одиниць БПАК "Грім" за 48,6 млн. грн.
Державний аудит встановив, що у рамках цих контрактів була переплата у розмірі 215 млн. грн.

Ліцензії та кримінальні справи
Крім того, значна частина постачальників дронів працює без відповідних ліцензій, що стало підставою для започаткування кримінальної справи №62024100110000061.

Контракти на боєприпаси: провали та низька якість
Український аналітик та колишній інженер-конструктор КБ "Південне" Олександр Кочетков повідомив, що АТЗ уклала контракт на виробництво мін з компанією, яка виконала замовлення на 120 мм боєприпасів лише на 18%, хоча терміни поставок уже закінчуються.

Крім того, 10% вироблених боєприпасів було повернено виробнику через невідповідність якості. Це лише один із кількох контрактів, які підприємство не виконало в рамках держзамовлення.

Що далі?
Закупівлі дронів у компаній із сумнівною репутацією, порушення контрактів на виробництво боєприпасів та недостатній контроль якості викликають серйозні питання. Усе це відбувається за умов війни, що ставить під загрозу обороноздатність країни.

Європейський вибір без гасел: посібник, який показує, як Україні збудувати медіацію, що працює

Про «євроінтеграцію правосуддя» в Україні написано багато. Здебільшого — деклараціями. Значно рідше хтось бере на себе працю пояснити технічно: що саме треба зробити, у якій послідовності, за чий рахунок і з якими вимірюваними результатами. Книга «Медіація: Український досвід і Європейський вибір» — рідкісний випадок, коли євроінтеграція перекладена з мови намірів на мову інженерного плану.

Чому в Україні досі судяться там, де можна домовитися — і про що мовчать «офіційні» уявлення про медіацію

Є речі, які в українській правовій культурі вважаються самоочевидними. Хочеш захистити свій інтерес — іди до суду. Хочеш, щоб опонент тебе почув, — покажи йому позовну заяву. Хочеш «серйозно» — плати судовий збір. Усе це звучить переконливо рівно до того моменту, поки ви не рахуєте, у що це обходиться насправді.

Чому медіація вигідніша за суд: Олег Горецький про час, гроші й репутацію

Найдорожче, що ми втрачаємо в конфліктах, — це не гроші й не час. Це люди. Партнер, з яким колись починали спільну справу. Родич, з яким перестали вітатися. Друг, чиє ім'я тепер вимовляється лише з роздратуванням. Ми звикли думати, що суперечку треба виграти — і майже ніколи не питаємо себе, що саме залишиться після цієї перемоги.