Ще один скандал за участю представників «Слуги народу» та партії УДАР

Ще один скандал за участю представників «Слуги народу» та партії УДАР

Артур Палатний та представники партії УДАР організували публічну акцію передачі зарядних станцій депутатам Київради Юрію Федоренку та Лесику Маляревичу, що має ознаки політичного піару.

Юрій Федоренко є депутатом Київської міської ради від партії «Слуга народу» та секретарем земельної комісії. Лесик Маляревич, який на поширеному відео обіймається з Артуром Палатним, вважається головним претендентом на посаду голови цієї ж комісії.

Артур Палатний фігурує як один із партнерів бізнес-групи, пов’язаної з Вадимом Комарницьким, і згадується у матеріалах НАБУ у межах операції «Чисте місто».

За інформацією з відкритих джерел, медійну кампанію УДАРу щодо зазначеної акції поширювали у великих телеграм-каналах на платній основі. Орієнтовна вартість розміщення склала щонайменше 15 тисяч доларів США.

Поки що невідомо, чи відреагують на цей випадок офіційно голова фракції «Слуга народу» у Київраді Андрій Вітренко або сам Юрій Федоренко.

Водночас, оприлюднене відео та публічні жести підтримки між Маляревичем і Палатним, який має зв’язки з фігурантами антикорупційних розслідувань, лише підтверджують застереження щодо неприйнятності призначення Маляревича головою земельної комісії Київради.

Нардеп Железняк заявив про можливе шахрайство з боку відомих «магічних практиків»: матеріали передадуть правоохоронцям

Народний депутат Ярослав Железняк заявив про можливі факти масштабного шахрайства та ухилення від сплати податків з боку осіб, які позиціонують себе як «політичні маги» та активно працюють у публічному просторі.

⚖️ Судова війна за ТОВ «ЗЕМЛЯ І ВОЛЯ»: спадкоємці намагаються заблокувати відчуження активів до вирішальної дати

Навколо одного з відомих аграрних підприємств України, - ТОВ «ЗЕМЛЯ І ВОЛЯ», розгортається резонансний корпоративний конфлікт.

Чому в Україні досі судяться там, де можна домовитися — і про що мовчать «офіційні» уявлення про медіацію

Є речі, які в українській правовій культурі вважаються самоочевидними. Хочеш захистити свій інтерес — іди до суду. Хочеш, щоб опонент тебе почув, — покажи йому позовну заяву. Хочеш «серйозно» — плати судовий збір. Усе це звучить переконливо рівно до того моменту, поки ви не рахуєте, у що це обходиться насправді.