Прокуратура нарешті назвала вголос джерело грошей, і відкриттям це ім'я не стало. За даними САП, озвученими під час судового засідання, бізнесмен Тимур Міндіч, який фігурує у справі НАБУ "Міндічгейт" і якого слідство вважає керівником злочинної організації у справі "Мідас", передав готівку тодішній заступниці керівника Офісу президента Ірині Мудрій для внесення застави за ексміністра енергетики Германа Галущенка. Про це повідомив народний депутат Ярослав Железняк.

Це не одна вирвана з контексту фраза. За даними САП, під час засідання прозвучали й інші розмови, які, як стверджується, підтверджують походження коштів саме від Міндіча. Зокрема, саме він нібито звернувся до Мудрої з проханням внести заставу за Галущенка. Тобто конструкція, яку слідство збирало з червня, замкнулася на людині, що втекла з країни: утікач дистанційно оплачує визволення свого міністра, а логістику всередині країни забезпечує чинна на той момент заступниця керівника Офісу президента.

Наскільки буденно це виглядало для самих учасників, показує ще одна дата, яку прокурор назвав у ВАКС. 10 червня в Києві Мудра провела зустріч із керівництвом "Сенс Банку", головою правління Олексієм Ступаком і колишнім головою наглядової ради Миколою Гладишенком, після якої банкіри погодилися працювати під "неформальним контролем" Офісу президента. Мотивація, яку фіксує обвинувачення, звучить майже зворушливо у своїй прямоті: їхній попередній куратор Міндіч перебував у розшуку, тож банку потрібен був новий. Куратор змінився, схема лишилася на місці. За версією прокурора, 9 липня Міндіч, перебуваючи за межами України, і передав ту саму готівку.

Нагадаємо, як виглядала сама застава. Галущенко потрапив до СІЗО 17 лютого з альтернативою у 200 мільйонів гривень, згодом суд зменшив суму до 150 мільйонів, і майже чотири місяці вносити її ніхто не поспішав. Внесли 29 червня. За версією слідства, гроші возили мішками, перераховували вручну в автомобілі на паркінгу, заводили на рахунки підставних компаній через конвертаційні центри, а фінансовий моніторинг державного банку для цього треба було обійти, бо інакше провести таку суму готівкою неможливо. Саме на цьому тримається кваліфікація за частиною третьою статті 209 Кримінального кодексу, тобто легалізація майна, здобутого злочинним шляхом.

Двадцять мільйонів замість ста п'ятдесяти

Того ж дня, 25 серпня, Вищий антикорупційний суд ухвалив рішення щодо самої Мудрої: тримання під вартою на 60 діб з альтернативою застави у 20 мільйонів гривень. Прокурор САП просив 150 мільйонів, рівно стільки, скільки, за версією слідства, вона допомагала легалізувати. Суд визначив суму в сім із половиною разів меншу. Засідання тривало три дні, з 21 по 25 серпня, з перервою через погіршення стану здоров'я підозрюваної, і завершилося менш ніж за годину до комендантської години.

Провини Мудра не визнає. Захист наполягає, що протоколи негласних слідчих дій, на які посилається обвинувачення, її безпосередньо не стосуються, а фрази про необхідність "очолити" і "контролювати" корупцію вирвані з контексту. Адвокати також припустили, що маніпулювати нею міг Максим Микитась, діючи у власних інтересах. Сама Мудра заявила, що ніколи не отримувала від Микитася чотирьох мільйонів доларів, про які він казав в одній із розмов, ані готівкою, ані на рахунок, ані в будь-якій іншій формі, і додала, що записувала її людина, якій вона довіряла. Стосунки з нею вона підсумувала формулюванням про те, що не впоралася з умінням розбиратися в людях.

Разом із Мудрою підозрюваними проходять екснардеп і експрезидент "Укрбуду" Максим Микитась, чинний народний депутат Вадим Столар і ще десяток осіб, серед яких посадовці "Сенс Банку" та залучені виконавці. Микитась отримав запобіжний захід 21 серпня, тримання під вартою з альтернативою у 30 мільйонів замість запитаних прокурором 200, назвав справу політичною маніпуляцією, заявив про готовність співпрацювати зі слідством і про намір оскаржувати запобіжку. Для нього це вже п'ята підозра від НАБУ і САП. Дві операції, "Форест Гамп" і "Феміда", описують ту саму організацію з двох боків: рейдерські захоплення підприємств і будівлі в центрі Києва як джерело грошей, легалізація 150 мільйонів готівки як їх застосування.

Чий це був кадр

Одразу після заяви прокурора анонімні телеграм-канали кинулися пояснювати, що керівник Офісу президента Кирило Буданов до цієї історії стосунку не має. Пояснювати тут насправді нічого не треба, бо відповідь лежить у кадрових документах, а не в риториці.

Ірина Мудра стала заступницею керівника Офісу президента в березні 2024 року. Це кадр Андрія Єрмака, підібраний Єрмаком і працював він на Єрмака. Буданов очолив ОП 2 січня 2026 року указом №5/2026, тобто отримав Мудру у спадок разом з усією рештою структури. Далі починається найцікавіше, про що в публічній дискусії згадують чомусь рідко: керівник Офісу президента взагалі не має повноважень призначати або звільняти власних заступників. Це виключна прерогатива глави держави, який робить це своїм указом. Так свого часу з'явився на посаді Олег Татаров, призначений указом №310/2020, і так само указом Володимира Зеленського Мудру звільнили 19 серпня, у день обшуків.

Тепер арифметика. Скільки своїх заступників Буданов ввів за вісім місяців на посаді? Жодного. У квітні політолог Ігор Рейтерович констатував у ефірі Radio NV, що в кадровому складі Офісу президента не відбулося взагалі жодних змін, а на позиції, які раніше належали до сфери відання самого Буданова, прийшли люди, афілійовані з його попередником. Мудра ж не просто втрималася: ще в січні РБК-Україна писало, що вона збереже посаду і навіть отримає кілька додаткових напрямків роботи. Рейтерович описував і механіку того, чому це так: якби керівник ОП прийшов до президента з проханням звільнити кількох заступників, реагувати довелося б особисто Зеленському, і варіантів було б рівно два.

Ось на цьому і варто зупинитися. Питання про те, хто в Офісі президента ставив завдання щодо застави, у матеріалах слідства досі стоїть безіменно: там фігурує "керівництво", а прізвища немає. Заява прокурора про Міндіча цього питання не закриває, вона лише пояснює, звідки приїхали мішки. Але відповідальність за кадр несе не той, кому цей кадр дістався у спадок без права його прибрати, а той, хто його призначив, тримав на посаді два роки і додавав напрямки роботи.

І поки всі обговорюють, чиє прізвище треба або не треба вимовляти вголос, факти залишаються незмінними. Заступниця керівника Офісу президента брала готівку від людини в розшуку. Державний банк переводили під "неформальний контроль", бо старий куратор утік. Фінансовий моніторинг обходили на замовлення. Сто п'ятдесят мільйонів рахували вручну в машині на паркінгу. Суд оцінив участь у цьому у двадцять мільйонів застави.