Фінансова компанія Done Дмитра Ривкіна та Антона Скоробогатова подає себе як альтернативу банківському кредитуванню, але кінцевою точкою її грошового маршруту виявляється швейцарська Done Switzerland AG, пише Absolution Lab.

Механіка на перший погляд виглядає буденно. Гривня надходить через компанію "Саплай Чейн Фінанс" (SCF) та пов'язані з нею інвестиційні структури. Фінансова компанія збирає гривню з ринку і переводить її з призначенням платежу "кредитування імпортера". Далі імпортер купує на ці гроші валюту і перераховує її швейцарській Done Switzerland AG. Тобто український кредит для імпортера зрештою стає швейцарською виручкою. А цікаво тут інше: швейцарська компанія за своїм профілем може не лише торгувати обладнанням, автомобілями, зерном, металом та іншими товарами, а й фінансувати угоди, проводити розрахунки та надавати гарантії третім особам. Доволі широкі повноваження для простого постачальника товару, чи не так?

Гроші в цю конструкцію заходять і через публічний ринок. У 2025 році SCF випустила облігації на 180 млн грн. На початок 2026 року 70% компанії належало самому Ривкіну, ще 30% - фонду "КАСЛ", який раніше мав значно прозорішу назву "ДАНН ГРУПП". У тому самому бізнес-контурі працює і ТОВ "ДАНН УКРАЇНА". Отже, SCF і "КАСЛ" надають гривневе фінансування, "ДАНН УКРАЇНА" перебуває поруч, імпортери купують валюту, а розраховуються вони з Done Switzerland AG.

Сама швейцарська компанія з реєстраційним номером CHE-363.272.422 з'явилася у 2020 році під зовсім іншою вивіскою - Alltag und Gerätetechnik. Згодом вона стала Done Switzerland AG. Ривкін спершу був її учасником, а потім очолив раду директорів з індивідуальним правом підпису. Коли компанію перетворювали на акціонерне товариство (AG), вона показала CHF 30,33 млн активів і CHF 27,77 млн зобов'язань.

Але найцікавіше почалося потім. До капіталу швейцарської компанії надійшла криптовалюта трьома внесками: 504 376 USDT, 504 415 USDT та 511 512 USDT, загалом 1,52 млн USDT. Під ці внески компанія випускала нові акції, і її капітал зріс із CHF 520 тис. до CHF 1,75 млн. Уявіть: понад півтора мільйона в стейблкоїнах заходять у швейцарську компанію, під них друкуються акції, а хто саме приніс ці гроші і кому дісталися нові акції, у наявних документах не розкрито. Хто ж тоді насправді володіє швейцарською частиною Done?

Є в цієї схеми і зворотний, експортний напрямок. Він проходить через польську KOOPERANT EUROPEJSKI sp. z o.o., статутний капітал якої становить лише 10 тис. злотих. Ця скромна за капіталом компанія купує в Україні сировину та будівельне обладнання і вивозить їх до Польщі. Власники KOOPERANT EUROPEJSKI змінювалися: у різний час нею володіли Valeriia Musaieva, Kateryna Kornieva та Ella Traiduk. Поруч із польською фірмою фігурують українські компанії "Глобінекс" (45659982), "Мотороз Партс Україна" (44306976), "Комодити" (43888250), "Хемптонс Трейд" (44536061) та "ТБС" (44099159).

У переданих матеріалах ці українські компанії пов'язують із високим податковим ризиком і судовими розглядами, а співробітників ГУ ДПС у Києві - з їхнім прикриттям. Проте твердження про неправомірну вигоду співробітникам ДПС і суддям поки що потребують підтвердження конкретними матеріалами проваджень.

Валютним банківським каналом для всієї конструкції в матеріалах названо "Кристалбанк". Структура власності банку сама по собі показова: голова правління Леонід Гребінський одночасно володіє майже 25% банку, Оксана Гребінська - ще 25%, а Марина Ленінг - 50%. За переданими даними, інші банки відмовлялися проводити ці операції, бо в них виникали питання щодо пов'язаності резидентів і нерезидента. Кристалбанк таких питань, судячи з усього, не мав і клієнтів обслуговував.

За фінансовий моніторинг у банку відповідає Євген Сидорук, який, як стверджується в матеріалах, не пройшов погодження регулятора. Тобто людина, яка мала б помічати сумнівні операції, сама, за цими даними, не отримала схвалення НБУ. Водночас публічного рішення НБУ або суду, яке встановлювало б незаконність операцій Done через Кристалбанк, у наявних даних немає.

Окрема історія - податок на додану вартість. За переданими даними, під час імпорту товару від швейцарської компанії в українського імпортера формується податковий кредит з ПДВ. Після реалізації товару цей ПДВ використовується в подальших операціях, зокрема й у передбачуваному продажу податкового кредиту на тіньовому ринку. Паралельно виникають питання щодо погодження таблиць ПДВ у ДПС: після такого погодження компанії отримують можливість проводити іншу товарну номенклатуру. Втім, щоб довести цю частину, потрібні податкові накладні і повний ланцюг контрагентів.

Отже, картина складається така: гривневе фінансування від SCF і "КАСЛ", імпортери, які купують валюту для Done Switzerland AG, польська KOOPERANT EUROPEJSKI з українськими компаніями поруч, Кристалбанк як банківський канал і податковий кредит з ПДВ, що виникає під час імпорту. Але ключові питання досі залишаються без відповіді. Не розкрито, звідки взялися 1,52 млн USDT, хто володіє випущеними під них швейцарськими акціями, який обсяг валютних платежів отримала Done Switzerland AG і куди далі рухався ПДВ українських імпортерів.