
Медіація між внутрішньо переміщенними особами та громадами: експерт назвав умови успіху
Медіація може стати ефективним інструментом інтеграції внутрішньо переміщених осіб у громади, але лише за певних умов. Про це йдеться в аналітичній статті Олега Горецького, медіатора, Кандидата юридичних наук, опублікованій на femida.ua.
Експерт проаналізував три типи конфліктів між ВПО та місцевими мешканцями: житлові, шкільні та економічні.
Житлові конфлікти виникають між переселенцями і орендодавцями, сусідами, через муніципальне житло. Горецький підкреслює: медіація ефективна, коли сторони зацікавлені в тривалих відносинах, але має межі — вона не підходить при порушенні юридичних прав або явному дисбалансі влади.
У школах медіація допомагає врегулювати міжособистісні конфлікти між дітьми та батьками, але категорично не підходить для випадків булінгу. "Систематичне цькування вимагає не діалогу, а чітких дисциплінарних наслідків", — наголошує медіатор.
Економічні суперечки між підприємцями-переселенцями та місцевим бізнесом часто можна вирішити через пошук варіантів співпраці замість конкуренції. Успішні практики включають створення спільних бізнес-асоціацій та програм менторства.
Горецький формулює ключовий висновок: медіація стає інструментом інтеграції, коли застосовується усвідомлено, з розумінням контексту та чутливістю до вразливості переселенців. Але вона ризикує закріпити сегрегацію, якщо ігнорує дисбаланс влади або маскує структурні проблеми.
Експерт дав рекомендації медіаторам: оцінювати дисбаланс влади перед процесом, працювати з травмою ВПО, залучати громаду до вирішення системних питань, розрізняти конфлікти та структурні проблеми.
"Медіація конфліктів між ВПО та громадами — це етично складна практика, що вимагає не лише технічних навичок, а й глибокого соціального розуміння", — підсумовує Олег Горецький.


