Медіація в оборонних закупівлях може легалізувати корупцію під виглядом "мирного врегулювання" – експерт

Медіація в оборонних закупівлях може легалізувати корупцію під виглядом "мирного врегулювання" – експерт

Кандидат юридичних наук Олег Горецький застерігає про небезпеку медіаційних угод у спорах щодо корупції в державних оборонних контрактах

Медіація у спорах щодо оборонних закупівель створює ідеальні умови для легалізації корупції та уникнення кримінальної відповідальності. Про це попереджає юридичний експерт Олег Горецький, аналізуючи системні ризики застосування конфіденційних процедур там, де йдеться про державні кошти та національну безпеку.

За даними експерта, принцип абсолютної конфіденційності, закладений у Законі України "Про медіацію" 2021 року, перетворює легітимний інструмент вирішення спорів на механізм приховування розкрадань оборонного бюджету.

Схема "мирного врегулювання" крадіжок

Горецький описує типову схему зловживання медіацією в оборонній сфері. Держпідприємство укладає контракт з підрядником на завищених умовах. Постачальник отримує оплату, але поставляє бракований товар або не поставляє нічого. Коли виникає ризик викриття, сторони "ініціюють медіацію" під виглядом господарського спору.

"За закритими дверима укладається угода, за якою підрядник повертає 10-20% від викраденого, а справа закривається. Ніякої публічності, ніяких кримінальних справ, ніякої відповідальності. Учасники схеми ділять залишок і готуються до наступного контракту," - пояснює експерт.

Публічність як єдиний захист

Горецький наголошує, що всі резонансні корупційні скандали останніх років - від "яєць по 17 гривень" до операції "Мідас" - стали можливими виключно завдяки публічності. Справа Гринкевича з розкраданням 1,5 мільярда гривень на закупівлі снарядів, викриття схем у Держспецзв'язку з дронами за цінами на 70-90% вище ринкових, масштабна корупція в "Енергоатомі" - усі ці розслідування відбулися завдяки журналістам, викривачам та відкритим даним.

"Медіація з її принципом абсолютної конфіденційності зробила б ці розслідування неможливими. Скільки схем залишилися невикритими через тихі домовленості за закритими дверима?" - ставить питання Горецький.

Експерт наводить приклад системи Prozorro, яка після повернення Міноборони до відкритих торгів у червні 2023 року забезпечила економію 8 мільярдів гривень, майже половина з яких - на тендерах з харчування.

Відсутність контролю

За словами Горецького, Закон "Про медіацію" формально містить застереження про неприпустимість порушення інтересів держави, але механізмів перевірки не передбачає. Медіатор не може свідчити в суді, протоколи не ведуться, контролюючі органи не мають доступу до медіаційних угод.

"Єдина гарантія - це добросовісність самих сторін. А якщо обидві сторони зацікавлені приховати порушення - гарантій немає жодних," - констатує експерт.

Він порівнює українську ситуацію з американською практикою, де Секція 883 Закону про національну оборону 2021 року прямо забороняє Пентагону укладати контракти з компаніями, які змушують працівників мовчати про порушення.

Хто виграє від конфіденційності

Горецький чітко визначає бенефіціарів медіації в оборонних закупівлях: корумпованим чиновникам вона дозволяє уникнути кримінальної відповідальності, недобросовісним підрядникам - "відкупитися" частиною вкраденого і продовжувати роботу з державою, посередникам - створює новий ринок послуг з "урегулювання" проблем.

Програють держава, яка втрачає гроші та можливість покарати винних, армія, яка не отримує обладнання за яке заплачено, платники податків та суспільство, яке втрачає довіру до інституцій.

Пропозиції системних змін

Експерт пропонує кілька конкретних кроків для захисту оборонного бюджету від зловживань медіацією.

По-перше, необхідна пряма законодавча заборона медіації у спорах щодо державних оборонних закупівель. "Не рекомендація, не застереження - а чітка заборона," - наполягає Горецький.

По-друге, медіатори мають бути зобов'язані повідомляти правоохоронні органи про виявлені ознаки корупції. "Так, це суперечить класичному розумінню конфіденційності. Але коли йдеться про державні гроші під час війни - публічний інтерес має бути вищим," - аргументує він.

По-третє, потрібен публічний реєстр медіаційних угод за участю держпідприємств. Необов'язково розкривати всі деталі, але факт укладення угоди та основні параметри мають бути відкритими.

Нарешті, необхідний реальний захист викривачів. "Людина, яка повідомляє про корупцію, не повинна боятися юридичних наслідків за порушення конфіденційності," - підкреслює експерт.

Прозорість проти виживання

"Війна - це час, коли кожна гривня на рахунку. Кожна куртка, яка не дійшла до солдата, - це потенційно втрачене життя. Кожен снаряд, за який заплатили, але не отримали, - це перевага для ворога," - резюмує Горецький.

За його словами, "мирне врегулювання" крадіжок з оборонного бюджету - це не компроміс, а зрада. "Медіація створювалася для того, щоб допомагати людям домовлятися. Але коли за столом переговорів сидять корупціонери - вона допомагає їм уникати відповідальності," - зазначає він.

Експерт підкреслює, що прозорість, хоч і незручна для чиновників, рятує державні гроші та людські життя. "Україна не може дозволити собі розкіш таємних домовленостей там, де йдеться про оборону країни. Тому медіації в оборонних закупівлях - ні," - категоричний у висновках Олег Горецький.

75% доходів — у бюджет: екс-податківець Станіслав Худар розповів правду про українську "панщину"

Станіслав Худар, колишній співробітник податкової та адвокат-лобіст, у відвертому інтерв'ю розкрив болючі теми української фіскальної системи.