Кандидат юридичних наук Олег Горецький попереджає про можливе зловживання медіацією для легітимізації порушень трудового законодавства у воєнний час.

Оборонні підприємства використовують медіацію не для справедливого врегулювання трудових спорів, а як інструмент примушення працівників до відмови від законних прав під прикриттям патріотичної риторики. Про це заявляє юридичний експерт Олег Горецький, аналізуючи практику застосування позасудового врегулювання конфліктів у воєнний час.

За даними експерта, підприємства перетворюють будь-яку законну претензію працівника на питання патріотизму, використовуючи принцип конфіденційності медіації для приховування масштабів системних порушень трудового законодавства.

Патріотизм замість юридичних аргументів

Горецький описує типову практику: коли працівник посилається на статтю 65 КЗпП щодо оплати понаднормових, роботодавець відповідає не юридичними аргументами, а апеляцією до національних інтересів. "Підприємство працює на потреби фронту. Кожна година простою — це недоотримана армією техніка. Судитися через понаднормові — значить відволікати ресурси від виробництва," - наводить експерт типові фрази з медіаційних сесій.

"Юридична проблема - порушення КЗпП - трансформується в моральну дилему: патріотизм проти особистих інтересів. У конфіденційній обстановці медіації, без свідків і запису, така риторика працює особливо ефективно," - пояснює Горецький.

За його словами, працівник опиняється в позиції, коли захист законних прав виглядає як акт непатріотизму. "На фронті не скаржаться на умови, а ти тут про якісь понаднормові", "Твої колеги теж працюють понаднормово, але не створюють проблем", "Зараз не час для дріб'язкових підрахунків" - такі аргументи систематично використовуються для тиску.

Вибіркова медіація: що врегульовують, а що ховають

Експерт звертає увагу на дивовижну вибірковість підприємств щодо конфліктів, які виносяться на медіацію. Міжособистісні непорозуміння, питання графіків відпусток, дисциплінарні ситуації медіюються охоче. Але коли справа стосується системних порушень законодавства - неоплати понаднормових, порушень безпеки праці, затримок зарплати - картина кардинально змінюється.

"Систематична неоплата понаднормових вирішується через перетворення індивідуального спору на загрозу для всього колективу. Працівникові кажуть: якщо доплатимо вам згідно з КЗпП, доведеться доплачувати всім, підприємство не витримає," - розповідає Горецький.

За його даними, медіація закінчується символічною компенсацією, набагато меншою за законну, конфіденційною угодою, а практика порушень продовжується. "Роботодавець може звітувати про успішне застосування медіації, приховуючи той факт, що системне порушення залишилося нерозв'язаним," - зазначає експерт.

Конфіденційність як інструмент приховування

Особливу увагу Горецький приділяє використанню принципу конфіденційності медіації для приховування масштабів порушень трудового законодавства. "Те, що в судовому процесі стало б публічним і створило прецедент, у медіації залишається приватною справою двох сторін," - пояснює він.

Коли десятки працівників стикаються з однаковою проблемою, але кожен вирішує її індивідуально через конфіденційну медіацію, системна проблема розпадається на множину "окремих випадків". "Жоден працівник не знає, скільки інших зіткнулися з тим самим. Профспілка не бачить картини. Трудова інспекція не отримує сигналів," - констатує експерт.

За словами Горецького, підприємство може навіть звітувати про "високу ефективність медіації", приховуючи той факт, що всі ці спори мають спільну причину - системне порушення законодавства самим підприємством. "Медіація використовується як інструмент атомізації працівників, перетворення колективної проблеми на множину індивідуальних домовленостей," - підкреслює він.

Патріотична риторика без свідків

Найцинічніше використання конфіденційності, за оцінкою експерта, - можливість застосовувати патріотичну риторику без ризику публічного осуду. "Немає запису, немає стенограми, немає можливості процитувати сказане. Підприємство може тиснути на працівника аргументами, які в публічному просторі виглядали б неприйнятними," - зазначає Горецький.

Він наводить приклади типових аргументів: "Публічний скандал навколо цього питання зашкодить підприємству, яке працює на оборону", "Якщо підете до суду, це призведе до перевірок і відволікання ресурсів від виробництва для армії", "Ваші колеги в такій же ситуації, але не створюють проблем".

"У суді така аргументація не працює - закон залишається законом незалежно від контексту. У конфіденційній медіації це подається як реалістичний погляд на ситуацію," - пояснює експерт.

Добровільність під примусом

Горецький критикує формальну добровільність медіації, за якою приховується реальний тиск на працівників. "Після підписання угоди роботодавець може стверджувати: працівник добровільно погодився на ці умови. Ми нічого не нав'язували. Але що стоїть за цією добровільністю?" - ставить питання експерт.

За його словами, відмова від медіації трактується як "небажання йти назустріч", "створення конфлікту", "нерозуміння інтересів підприємства в складний час". Формально працівник вільний відмовитися, фактично така відмова має репутаційні наслідки та впливає на подальші відносини з роботодавцем.

"Підприємства використовують гнучкість медіації для відмови працівників від законних прав. Стаття 106 КЗпП передбачає оплату понаднормових у подвійному розмірі - це норма закону. У медіації пропонують компроміс: компенсацію в 1.5-кратному розмірі, але зате швидко, без судових витрат," - розповідає Горецький.

Експерт підкреслює, що підприємства свідомо створюють ситуацію, в якій працівник не має реальних альтернатив. "Судовий процес - тривалий і дорогий. Трудова інспекція в умовах війни працює обмежено. Можливість змінити роботу блокується бронюванням від мобілізації. У такій ситуації добровільна згода на невигідні умови стає вимушеним рішенням через відсутність кращих варіантів," - зазначає він.

Системні наслідки та ризики

Найнебезпечнішим ефектом Горецький вважає нормалізацію порушень трудового законодавства. "Підприємства створюють систему, в якій порушення КЗпП стає рутиною, що врегульовується конфіденційними домовленостями з мінімальними витратами та без публічних наслідків," - попереджає він.

За словами експерта, працівники звикають до того, що їхні законні права - це початкова позиція для торгів, від якої розумна людина має відступати. Роботодавці звикають до того, що систематичні порушення можна прикривати медіацією, яка подається як "європейський стандарт" і "цивілізований підхід".

Горецький також попереджає про ризики законопроекту №12034 "Про колективні трудові спори", який передбачає обов'язковість досудового врегулювання. "В умовах, коли медіація вже стала інструментом тиску на працівників, така обов'язковість може перетворитися на додаткову перешкоду для захисту прав. Працівники будуть змушені відбувати процедуру, в якій їх систематично підштовхують до капітуляції під соусом патріотизму," - зазначає експерт.

Висновок експерта

"Захист країни починається з захисту прав тих, хто її захищає. Працівники оборонних заводів, які забезпечують армію, теж є частиною оборони. Систематичне порушення їхніх трудових прав під прикриттям воєнної необхідності та цивілізованих процедур - це не зміцнення тилу, а його підрив," - резюмує Олег Горецький.

За його словами, медіація - корисний інструмент, який може допомагати справедливому врегулюванню спорів. "Але коли підприємства перетворюють його на технологію примушення працівників до капітуляції під патріотичним соусом - це вже не медіація у її справжньому розумінні. Це зловживання процедурою, яка мала б служити справедливості," - підсумовує експерт.